[img]http://mykola.at.ua/_ph/5/340430945.jpg[/img]
[b]«Ти така в цьому світі одна»[/b]
або
[b]«Найрідніша, кохана моя…»[/b]
[color="#0b16db"][i][b]
Ти така в цьому світі одна
Не коханка мені, а весна
Джерело із тепла й доброти
І на серці лиш ти, тільки ти
Диво дивне із казки, чи мрії
В сірих буднях промінчик надії
Вдень ти сонце, надвечір – зоря
Ніжна хвиля у теплих морях
Дуже різна, та все ж ти одна
Синь очей, де не має і дна
Синь очей, де не має і краю
В них тону я, попавши до Раю
В них тону, піднімаючись ввись
В поцілунку вуста вже злились
В поцілунку злилися вуста
Обнімаю гнучкий, рідний стан
Обнімаю і розум втрачаю…
Що там Рай? – Не потрібно і Раю
Почуттями наповнений я
Найрідніша, кохана моя…
© Микола Карпець (М.К.)
*12.11.18* ID: № 813719
[/b][/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2018
автор: Микола Карпець))