Тополя скинула останнє листя...
Їй холодно... Вночі вже був мороз...
Вже доспівало літо її пісню,
Всю до кінця... І це, мабуть, всерйоз...
Стоїть вона… Хитається на вітрі...
Тремтить її оголена душа...
Одна-однісінька на цілім світі,
Все жде вона... Чого?.. Сама не зна...
Стоїть вона... Поволі засинає...
Холодний сон окутує її...
Вже майже спить... А, може, помирає...
І сон не випустить з обійм своїх...
Стоїть тополя... Майже вже не диха...
Стоїть одна, край поля за селом...
Лиш іноді хитає віттям стиха,
Та мріє, щоб зустріти весну знов...
Анатолій Розумний
13.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813701
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.11.2018
автор: Анатолій Розумний