За колоски у полі…


Змінити  світ  людський?  
Як  є  все  залишить!
Христос  це  вже  зробити  намагався...
А  зло  не  спить,  воно  шукає  вбить,  
Того,  хто  не  скорився,  не  зламався.

Змінить  себе?  Чого  б  це?  Тяжкий  труд!
Навіщо  знати  правду,  мудрість  істин?
Простіше  жити  серед  зайд,  приблуд,
Які  затьмарять  все  брехливим  змістом.    

Боротися?  Навіщо  ж?  В  боротьбі
Ні  спокою  не  знатимеш,  ні  миру,
Простіше  жити  «вільним»,  у  ярмі,
Зручніше  теж  сховатися  за  спину,
Того,  хто  нас  скерує  й  поведе,
І  з  тими,  хто  нам  рай  пообіцяє,
Але  так  щоб  зрекатися  себе,
Заради  чого,  кого,  -  БОГ  вас  знає?

Навіщо  самостійності  просить?
На  що  вам  незалежність?  Будь  відвертим!
У  братському  союзі,  якось  жить,
Простіше  автономним  елементам.

А  ми  нарід,  ми  волелюбний  рід,
Лише  бажали  принципово  ВОЛІ  !!!
Стріляв  в  нас  кат  за  колоски  у  полі,
Коли  від  нас  відрікся  цілий  світ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813674
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.11.2018
автор: CONSTANTINOPOLIS