Ми не вічні

Життя  минає,  час  біжить  
Потрібно  всім  нам  це  збагнути,
Потрібно  жити  зараз  і  в  цю  мить,
Бо  більше  митей  може  вже  й  не  бути.

Радіти  сонцю,  сміху  дітвори,
Дивитися  як  доще  паде  на  землю,
Слухати,  предивні  пташині  голоси,
І  час  від  часу  серце  своє  чути.

Потрібно  змінюватись  кожен  день,
А  не  так  просто  існувати,
Долати  труднощі  і  вірити  в  людей,
Можливо  хтось  цього  і  незабуде.

Потрібно  бути  добрим  читачем  життя,  
А  не  так  просто  між  рядків  читати,
Не  перекручувати  слів  чужих  людей,
І  рідних  своїх  ніколи  не  здавати  

А  також  не  здаватися  в  житті.
Сьогодні  складно  все,  а  завтра  пречудово,
Потрібно  пам‘ятать  важливу  річ:
Усе  що  є,  так  це  тепер,  тому  потрібно  бути  все  готовим.

Звичайно,  що  не  кожен  це  збагне,
Та  я  хоч  трохи  намагалась  передати:
Що  ми  не  вічно  в  світі  цім  живем  -
Що  тут  ми  гості  і  потрібно  йти  до  «Хати»!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813620
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 12.11.2018
автор: Anastaziya