Одного разу до міста де жив хлопчик Назарчик приїхав цирк. Його широке шатро було розмальоване фігурками різних тваринок. Він так і називався "Цирк". Кожен, хто проходив повз нього хотів зайти всередину,подивитися виставу - загалом поринути в казковий світ Африки. Дідусь Назара був колишнім дресирувальником слонів, і знав про них досить багато. Хлопчику з дитинства подобалися ці великі добрі тварини, тож він хотів би побачити їх зблизька.
Невдовзі старенький купив два білети до цирку. Назарчик мав
одну рожеву цукерку з малиновим смаком і йому захотілося пригостити нею маленького слоника, який майстерно виступав на сцені. Коли оголосили антракт(перерву) він підійшов до нього і простягнув цей смаколик. Слонятко миттєво схопило хоботом пригощання і швидко зїло. І тут сталося щось непередбачуване: воно почало змінювати колір! Зі звичайного слоненяти перетворилося на рожеве... Тут перерва закінчилася, і слоника погукали знову виступати. Аж тут почулися вигуки: "Дивіться, рожевий слон!" І ніхто не міг зрозуміти, чому він змінився, поки дідусь хлопчика не зясував у чім річ. Раптом в кишені Назара зашелестіла обгортка від злощасної цукерки і впала додолу. Слоненя потягнулося було до неї, але дресирувальник вигукнув: "Фантик не можна!" Так і назвали малючка Фантиком. А наостанок, дітки, скажу: як ви зрозуміли,те,що їдять люди не завжди підходить тваринам!
12.11.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2018
автор: Юлія Еней