Мить

Так  хочеться  про  світло,  

Коли  іде  війна.

Щоб  дерево  розквітло,  

Збудилося  зі  сна.


Коли  самотність  плаче,  

Для  помочі  помрій.

Коли  печаль  дитяча,  

Ставай,  працюй  і  дій.


Коли  пішло  кохання,  

Згадай  щасливу  мить,  

Як  знаєш,  що  останнє,  

Старайся  зупинить.


Так  хочеться  мовчати,  

Між  сотні  тисяч  слів,  

Як  маєш,  що  сказати,  

Кажи,  щоб  не  жалів.


Бо  кожна  мить  найкраща,  

Старайся  це  збагнуть.

Щаслива  чи  пропаща  –

Її  могло  не  буть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2018
автор: Волинянка