Кучеряві хмарки пропливають у небі так низько,
Що, здається ось-ось ненароком торкнуться землі,
Їх відгонить далеко кудись шалапут той вітрисько,
Потім спати вкладається в ясена там на гіллі.
Той скрипить, ніби вітру співа колискову
Або в казку цікаву запросить тихенько його.
Вітерець відпочине, тоді пустуватиме знову
І шукатиме він усе нових веселих пригод.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813534
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.11.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський