РОЗПУСТИЛИ ХМАРИ ЧОРНІ ГРИВИ
Розпустили, хмари чорні гриви
і листопад -осідлає коня,
і шаленно мчить , що має сили,
щоб від грози не промокла душа.
Сумує - небо, бо завтра зима...-
мороз обпалить троянду в саду
поглянь,вже холодно нижче нуля?!,
стоять голі роздянені дерева в гаю.
Біжить ,осінь галопом крізь терни,
Зорати ріллю,сіяти зерно...
пливе час -у міражі химерні,
ластівка стукає у вікно.
В осіннім диму згорає листя
вітер згортає все у багаття,
і відлунює прощальна пісня
падає сніг наче біле латаття.
М ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813520
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.11.2018
автор: Чайківчанка