Ішов їжачок по місту,
у плеєрі слухав «KORN»…
Себе почував туристом,
якого взяли в полон…
Його кожен міг зачепити,
образити кожен міг,
а він так хотів любити,
та люди збивали з ніг….
І ось він згадав раптово
про сотні своїх голочок —
не буде уже як завжди,
не буде наївних думок…
Ішов їжачок по місту,
по місту ішов їжачок,
нанизував злих людей
на сотні своїх голочок…
У кожній порядній людині,
у тілі є свій їжак:
терпіння колись зникає,
з долоні стає кулак...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813477
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.11.2018
автор: Miha_Poetry