Капає дощ на осіннє віконце
Тихо сплива жовтувата вода
Грається осінь з проміннячко сонця
В повні відерця води загляда.
Думає осінь яка я хороша
Яка я барвиста і ще ж молода
Бабне літо вплітає у коси
Жовтії туфлі до ніг приміря.
Тішиться осінь яка я багата
Гори плодів в дар землі принесла
Сукню червону вдіває до свята
Шаль туманову на плечі кида
Думає, мріє, гадає, планує
Осінь цариця, неначе незна
Що вже зима за порогом вартує
Всі її задуми снігом вкрива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813425
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2018
автор: Марія Кушніренко