Жовта осінь плаче дощами
Доля кидає нас в різні боки
І багряні листки листами
Стають знову, забравши спокій.
Зла розлука снує павутиння.
В рідкі зустрічі вписує квоти.
Це війна проклятуща винна,
Замість фінішу знов повороти.
Час тягнеться у сірих бушлатах,
(Як ця осінь схожа на інші)
Закривавлене серце в заплатах
Біль і розпач ховає в ніші.
Кожен день, наче рік проживаю
З завмиранням чекаю звістки.
У молитві Бога благаю:
--Повертайтесь живими…звідти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813417
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.11.2018
автор: Олеся Лісова