Крізь сито пропустити тонну слів,
Прибрати швидше той гнійник, що визрів.
Чи буде сенс – ніхто ще не довів.
Чи холодильник переможе телевізор?
Прадавня істина дає дурить народ.
Ну якже, як – лиш хліба і видовищ.
А неугодним всім заткнути рот,
І правду до броньованих до сховищ.
Нікому правду не дано сховать.
Бо вирине, зросте, надме вітрила.
Лиш треба над собою працювать.
В неправди – гирі, лиш у правди – крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813413
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.11.2018
автор: Олена Бокійчук