Не щастить нам, живемо в епоху змін.
Й рух тут є, все димить, палає.
А на церкві набатом клекоче дзвін,
Будить розум – не в ігри грає.
Брехні в одязі майже праведнім
Сад Едему малюють, стараються.
А ми дружно й бадьоро йдемо на дно,
Й кричимо звідтіля, що маємся.
А брехня вже пів світу, повір, пройшла,
Поки правда лиш одягалася.
Все порушила, мури камінні знесла,
Марно правда із нею змагалася.
Процвітає мізків атрофація.
Лиш запевнять і вовк тобі брат...
Наче є в нас і мова, і нація.
Збережем, чи повернем назад?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813412
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.11.2018
автор: Олена Бокійчук