Досить, пане, балакати
Про хабарну владу!
Чи не час нам об’єднатись
У свою громаду?
Та не партію створити,
А стати тим рухом,
Який зможе змести гниду
Українським духом.
Чи не пора починати
Всі зміни із себе:
Не молитися безсило
До глухого неба,
А кожному з нас, панове,
Трохи коштів дати
Для створення свого фонду,
Та ще кандидата
На посаду Президента
Конгресом обрати.
Українців всього світу
Треба опитати.
Хай не буде олігархом,
Але й не із бідних.
Є у нас достойні люди,
Є немало гідних!
Край пора, пора зламати
Всю оцю систему
Україну рятувати
Від вогню геєни
В який заведуть країну
Пострадянські кадри.
Не вірте цим популістам!
Носіям неправди.
Скільки їх було при владі,
Скільки обирались!
Чи нам стало краще жити?
А вони старались
Збагатитись максимально
За народні гроші.
Це – не слуги для народу:
Паразити, воші!
Гуртуймося, добрі люди,
В кулак, а не в жменьку.
Пора, пора рятувати
Свою рідну неньку!
11.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813393
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.11.2018
автор: dovgiy