Місячний ранок. Сонце над гаєм
Сонно вмивається між верховіть,
Жвавий струмочок пісню співає.
Соло пташине ледь чутно — «віть-фіть».
Вмите повітря пахне росою.
Їжакувато-забута стерня
В небо встромилась, вкрита імлою.
Місяць вибілюють промені дня.
Зникнула цятка проти Ярила,
Вкривсь хмаровиннячком місячний шлях.
Нічка стулила стомлені крила,
Стало розвиднюватись на полях.
Сутінки впали в невидиме ложе,
Наче звалилася з неба гора.
Кажуть, що світло пітьму переможе,
І запанує новітня пора.
10/11/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2018
автор: Lana P.