Зникає осінь у нічних туманах,
Вбирає ранок сірі кольори.
Вже й листопад від приморозків в"яне,
А день все далі котиться згори.
В садах порожніх зовсім мало втіхи,
Брунатно-жовті мокнуть килими.
Останній шурхіт - падають горіхи,
Щоб заховатись в листі від зими.
Закономірно все і справедливо,
На зміну літу - осінь і зима.
Душа сумує і чекає дива,
Хоч добре знає, що його нема...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813253
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.11.2018
автор: majra