Забута мелодія. (Переклад з Інна Рубан-Оленіч)

Як  давно  це  було,  перейшло  ніби  сон,
Нам  пісні  вигравав  наш  старий  патефон.
Поспішала  платівка  життя  знов  прожити,
Дуже  жаль,  що  нам  юність  більш  не  повторити.

Приспів:
Призабута  мелодія  нашого  щастя,
Як  далеко  ми  зараз  зустрітись  чи  вдасться.
Пролетіли  як  швидко  роки  наші  дні,
Не  дружина  я  і  не  подруга  тобі.
Призабута  мелодія,  наспів  забутий,
Як  же  жаль,  що  життя  нам  назад  не  вернути.
Ми  з  тобою  не  думали  і  не  гадали,
Що  ніколи  в  серцях  не  загояться  рани.

Не  вернути  нам  юність,  й  зірок  всіх  нам  не  зрахувати,
Не  вернути  нам  ночі  -  коли  не  хотілося  спати.
Не  вернути  ті  дні,  не  вернути  ті  миті,
Де  Кохання  палало  й  хотілося  жити.

Пролетіли  роки  і  не  так  воно  вийшло,
Дім,  робота,  сім'я  і  у  тебе  шлюб  інший.
А  хотілось  би  все  хоч  на  мить  повторити,
Щоб  згадати,  як  вчились  кохати  і  жити.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793435

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813224
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 09.11.2018
автор: М.С.