Долали небо сірі журавлі,
Тривожне «кру» губилося по землях,
У грудях не вміщалися жалі –
Пташині сльози падали в озера.
Тужили хмари ізгори дощем
І проводжали журиків на південь,
Застиг у серці гіркуватий щем,
Здавалось, вже нікуди він не піде.
Слова прощання слали навздогін
Їм ліс, і луки, і стрункі тополі:
«Щасливої дороги, дорогі,
Чекати будем ми й весняне поле!»
24.02.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812851
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.11.2018
автор: Ганна Верес