Горіх волоський щойно посадив,
Урожай навряд чи буду збирати.
Бо, поки заплодоносить рясно він,
Потрібно років двадцять чекати.
Та велику надію маю ще на те,
Що за насінину цю, що в землю поклав,
Можуть через багато літ мене згадати...
І виросте великий він на славу,
Великі та смачні плоди буде дарувати.
Та про те, що життя я йому заклав,
Горіх цей ніколи не буде забувати.
Забудуть, з плином часу, геть мене усі.
Тільки рідня буде трохи пам'ятати,
На Святвечір запалять свічку на могилі,
Та й підуть Cвяту вечерю споживати...
А горіх буде плоди їм смачні дарувати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812821
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2018
автор: dashavsky