Дивно, омана…

Я  в  любові  як  в  еміграції
Відпусти  мене  в  рідний  край
Ліна  Костенко
Дивно,  омана,  давно  суєта...
Піднялась,  востану.  Одна  пустота...
Є  в  світі  світанки,  є  в  світі  роки...
Себе  до  останку  зіллю  залюбки
Тобі  на  долоні,  на  скроні,  на  все...
Нехай  твій  у  грудях  вогонь  понесе
Мене  до  краплини  у  сніжні  краї,
Де  вітер  спокійний  і  мрії  мої....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2018
автор: Ксенія О