Мій хороший. Мій справжній... Я... Просто черниця.
І тому - тобі воля! Яка чарівниця?!
Маєш змогу кохати кого тільки схочеш!
Маєш змогу забути і душу! І очі!
Маєш волю давати свій час тепер іншим.
Я закопую в землю кохання і вірші.
Все пусті такі. Люди їх геть не читали.
А кохання... Немає... І всі про це знали!..
Ну чому лиш мені не сказали?! Мовчали...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2018
автор: Відочка Вансель