А ЩЕ ТРОЯНДА ПАЛАХКОТИТЬ У САДУ

А  ЩЕ  ТРОЯНДА  ПАЛАХКОТИТЬ  У  САДУ
А  ще  троянда,  палахкотить  в  осіннім  саду...
я  нарву,  поставлю  у  вазу  із  водою,
вона  нагадає,  про  літо  -в  осінь  золоту-
і  у  світлиці,  зігріє  мою  душу  зимою.
О  панно,  Осене  прекрасна  царівно!
увінчана  у  вінець  багряне  листя
о  невловима  мите  окраса  тлінна!
тобі  цвітуть  квіти  троянди  у  пісні  .
О  дозволь  ,красуне  трояндо  зірвати  тебе!
врятувати,  від  холодного  вітру,  морозу,  
бо  прийде  час  ,і  обпалить  у  порух  все  живе...  
в'яне,  найкраща  квітка,  у  журі  верболози...
Ти  посієш,  п'янкі  пахощі  у  серці  моїм,
залишаєш,  у  пам'яті  світло  сонячні  дні,
і  я  у  віднайду,  музу  у  сяйві  золотім...
щоб  на  іконі  неба-  ти  засяяла  зорі.
О  чарівні  троянди,  білі  жовті  червоні!...
ніжні  пелюстки  квіти  кохання  і  надії,
я  доторкнусь,  легесенько  візьму  у  долоні-
не  пораньте  ,шипами  колюччям  мою  мрію!
О  трояндо,  ти  тягнеся  у  блакить  голубу!
насолоджуєш,  красою  лебедів  кохання,
людям  випромінюєш  тепло  усмішку  свою...
запалюєш  вогник  свята  і  несеш  вітання.
У  саду,  цвітеш  від  весни  до  заметілі  зими,
даруєш,  найкращі  спогади  і  щасливі  дні,
і  воскресаєш,  від  самотності  із  краплі  роси...
блаженна  краса,  окриляє  душу  на  землі.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812645
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.11.2018
автор: Чайківчанка