Люди

Не  хочеться  писати  про  людей.  
Не  хочеться,  бо  не  всі  люди  -  люди.
Не  хочеться  писати  про  дітей.  
Не  буде  так,  як  хочемо.  Не  буде.  

А  буде  так,  як  зробимо,  повірте.  
І  скаржитися  будемо,  а  як?  
Бо  вибираємо  ми  не  ті  ВУЗи.  
Й  живемо  добре,  але  хочеться  інак.  

І  знищити  і  вбити.  Без  проблем  
Тварину  в  лісі,  для  забави.  
Навіщо  нам  оцих  дилем?  
Ми  знаємо,  що  робимо.  Ми  праві!  

Ліси  зрубаємо  ми  дружно  
І  знищимо  УСЕ  живе.  
Позабудовуєм  округу.  
Нам  байдуже,  бо  ми  ж  є  люди
Які  святині,  де  святе?  

Ідемо  там,  де  заборона,  
Все  можна,  бо  усі  –  мовчать
Не  буду  ж  біла  я  ворона,
Щоб  виділятися  ось  так?  
Всі  роблять  зле  і  про  це  знають
Не  зроблю,  скажуть,  що  слабак.  

На  людські  душі  не  зважаєм
Бо  знаємо:  ми  всі  –чужі.  
У  різні  ігри  ми  зіграєм
Без  краплі  совісті  в  собі.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812611
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.11.2018
автор: Рія