Вже не чути в небі пісню журавлину,
Золоті прикраси губить листопад.
Заплітає осінь у вінок калину.
Хризантеми пізні заквітчали сад.
Терпко пахне димом, сумом чи печаллю,
Серце пригадало всі свої жалі.
І густі тумани білою вуаллю,
Опустили небо майже до землі...
Між дощами сльози, наче щось втрачаю,
Ніч така велика - знову не засну...
... У найкращий кухлик наливаю чаю,
З ароматом м"яти - й мрію про весну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812605
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.11.2018
автор: majra