[youtube]https://youtu.be/Cs_iLX-0oQ0[/youtube]
Поч. 20 сек.
Карпати, рідний мій, чарівний краю,
Де усе в запшних квітах так і цвіло.
Таким з дитинства тебе пам'ятаю,
Як же то давним -давно, уже було...
Твої гори були вкриті лісами
Чиста вода текла в гірській ріці.
Густо травою покриті полонини,
А навкруги весною усе цвіло.
Карпати. Згорьованим став ти мій краю,
Бо спіткала тепер тебе доля лиха...
Як вийду в гори, то серце собі краю,
Що ж тут наробила, чужа жадібна рука.
Програш.
Карпати рідний мій, чарівний краю,
Ти дорога частинка моєї душі.
До болю в серці тебе я кохаю,
Та не знаю як маю вберегти.
Вберегти гори смерекові зелені,
Осінні багряні букові ліси.
Де мене зустрічали олені,
А в потоці я міг напитись води.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812604
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.11.2018
автор: dashavsky