Ніч за північ вже човгнула
В мокрому дощовику;
Залишити сон забула.
Я просив - вона не чула -
Дуже дощ шумів в садку.
Думка блиснула пророче -
Освітила двір,вікно...
Кіт вмивається,муркоче,
Ніби щось сказати хоче,
Ніби знає все давно.
Тихо дзенькне в сінях клямка
Й,наче привид,повз хати
Поспішу назустріч ранку...
Ти відхилиш край фіранки
Й спалахнеш уся:"Це ти?.."
Відповідаючи на коментар ,
натиснув "відправити відповідь"
і вірш зник безслідно,тому пишу
його повторно.Прошу у всіх пробачення,
хто його коментував і т.д.
Прикро...там був коментар
Галі Акімової...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2018
автор: Михайло Гончар