Йдемо стернею

Тікають  дні,
А  з  ними  ночі  й  сни  –
Так  плине  час,  немов  вода,  у  вічність.
Не  в  полотні
Букет  життя  рясний,
А  в  дійсності,  де  зоряна  магічність.

Летить  Земля
У  просторі  буття  –
Не  може  бути  повним  світ  без  неї.
Він  не  спиня
Й  не  чинить  вороття,
А  нас  веде  життєвою  стернею.

Стежина  ця
У  кожного  своя,
І  в  кожного  свої  життєві  грані:
В  одних  –  борця,
У  інших  –  глитая,
Та  кожен  є  зигзаг  життя-спіралі.
19.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812599
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.11.2018
автор: Ганна Верес