Ах, вишиваночка!


Що  на  сьогодні  бажаєте,  панно?
Що  Вас  стривожило  з  самого  ранку?
А  принеси  мені,  сестро  Іванно,
Ту  бірюзову  мою  вишиванку.
Квіти  за  вікнами  мріють  про  літо,
З  вітром  колишуться  в  срібному  танку,
Мліють  дерева  в  бурштини  одіті,
Я  пригортаю  свою  вишиванку!

Ах,  вишиваночка,  сонячна  мріє!
Квіти  на  ній  променіють  барвисті!
Ручки  чиїсь  вишивали  в  надіях,
Стільки  тут  ніжного  й  доброго  хисту!

Дай  вишиванку,  сестричко  Іванко,
Схо́жу  на  вишиту  сонячну  просинь!
З  принцем  своїм  закружляю  до  ранку
Щоб  відступила  застуджена  осінь!
Тільки  таких    ви  не  бачили  принців  –
Не  в  оксамитах  і  не  позолоті,
Ні,  то  усе  –  забаганки  чужинців!
Мій  в  вишиванці,  а  інше    –    «на  потім»!

Ах,  вишиваночка,  сонячна  мріє!
Квіти  на  ній  променіють  барвисті!
Ручки  чиїсь  вишивали  в  надіях,
Стільки  тут  ніжного  й  доброго  хисту!

Тетяна  Прозорова

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812512
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2018
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)