...не бійся колючок... не бійся... після болю завжди просвітлення... душі й надій... вибирай, що бажаєш?... колючки, чи
Петро Кухарчук
.........................................................
Доторкнися...то солодкий біль
А чи біль? В нім невинна рана
Ну а може полинова сіль
То не сіль, то твоя кохана.
Потерпи, цю жагучу мить
Насолоди, а може болю
Все мине, в тім душа щемить
Ти надію пусти на волю.
Пам'ятай ті, святі пелюстки
Вибирай, що душа бажає
Ніжний цвіт чи сумні колючки
Просвіти всі стежки до раю...
... а вранці вона була сердита, одягнулася в туман і не віталася... лише з появою сонечка розкрила свої пелюсточки віри й надії... правда?
Петро Кухарчук
...........................................................
Напрочуд так красива, та сумна
У промені тягнулася до неба
Вона єдина, лиш вона, одна
Торкнула серця... іншого не треба.
Я сум твій стру, я змию все дощем
Я промінці зберу тобі в намисто
Он сходить сонце, забере твій щем...
Вкладе надію й віру твою, чисту.
А правда, що туман - це не твоє?
Залиш його, як залишають горе
Омийся сонцем, он воно встає
Пірни у нього, наче в чисте море...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2018
автор: Леся Утриско