І знову зграя вічних дум...
І знову зграя ніжних дум,
Немов звабливі далі й мандри…
І вкотре їх високий струм
Вбиває чорну тінь Касандри…
Й на крилах Музи віднесе:
Усі нещастя і печалі…
І перш за все, і перш за все
Мені насняться сині далі…
І мій Пегас помчить навскач
Туди, де чар кохання!
Там буде спів і буде плач…
І стрічі, і прощання…
И снова стая мыслей вечных... (переклад)
И снова стая мыслей вечных...
Весёлых странников, беспечных!
Где жив высокий тонус, сила,
Что тень Кассандры вновь убила...
И унесут на крыльях Музы:
Тревоги, беды и обузы...
И вновь покличут сини дали...
Где нет ни горя, ни печали.
И мой Пегас помчится вскачь,
Где пенья слышен сладкий плач!
Туда, где царствие любви,
Где встречи, вздохи... визави...
04. 11. 2018 м. ЛЬВІВ Наталія КАЛИНА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812489
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.11.2018
автор: Наталі Калиновська