ЦІЛУЮ ПЕРСТ БОЖИЙ
Цвітуть, до сонця ...стиглі літа -блаженна мить,
я в ньому квітуча весна водограй літа,
чую, як дуб, клен тополя листя шелестить...
і вдихаю у милозвучність слова світла.
Дякую ,Богу що сяє яскраво зоря,
за сонячні ранки і вечори казкові-
за тата й маму, мій блакитний рай -буття,
навчили, бачити- божий світ у любові.
Дякую, Всевишньому -за цінний скарб життя,
за почуття радості і хвилини смутку
в ньому вічний учень... загадкове дитя,
в калиновому саду квітка незабудка.
Дякую ,Богу за крила птаха у світи,
за мрії рожеві , цілющий дощ весняний,
що сміюсь і плачу , воскресаю із сльози...
і зустрічаю Осінь -листопад багряний.
Я лечу, на сьоме небо у даль голубу
у небесний храм до сонячного вівтаря ,
щоб розказати про печаль смуток і журбу
подякувати, за все що маю і життя.
Я цілую, синє благовістя-перст божий,
у світ роблю, перші кроки ,як крок останній...
печать прозріння віднайде подорожній ,
і побачить, божу красу у зірці ранній .
М ЧАЙКІВЧАНКА
16 жовтня 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812479
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2018
автор: Чайківчанка