Хризантеми квітнуть у саду,
Так красиво, пишно, ніжно - ніжно.
Вже рокам – рахунку не зведу,
Але ж треба…щоб зустрілись пізно.
Квіти широ усміхаються мені,
Терпкуватий аромат п»янить.
Хто сказав, що весни відцвіли?
Коли можна й літом полюбить.
Біга садом теплий вітерець,
Хризантеми цвітом майорять.
Хто сказав, що почуттям кінець?
Коли можна й осінню кохать.
Хризантеми квітнуть у саду.
Так бентежать, що й сьогодні не засну.
Я любов свою й у зиму поведу
Щоб зустріти « нашу» там весну.
03.11.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2018
автор: Валентина Рубан