Безмірно жаль,що ми всього лиш мить,
тож безпідставно приміряти маски,
Буває десь глибоко защемить,
солодким болем часу злої пастки.
Наразі справжня суть в самій душі,
от тільки ризик все ж її відкрити,
Простіше вже піддатись метушні,
так менш помітні серця колорити.
Чудова річ,в очах-жива блакить,
хоч в тій безодні щось таке містичне.
Безмірно жаль,що ми всього лиш мить,
бо миті не дано сягнути вічне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2018
автор: Solomia