САМОТНІСТЬ ДУШІ




Світ  -  люди,  я,  сім'я,
Ще  світ  -  душа  моя.
Світи  мої  в  житті  розбіглись,  розбраталися,
В  якім  з  них  я  ?

Пливуть  у  Вічність  дні,
Їх  тіні  потайні
Лежать  в  душі  моїй.  Осіли,  ніби  камені,
Аж  десь  на  дні.

На  щастя,  чи  біду
Старанно  роль  веду    -
Вогонь  в  душі  я  присипаАю  етикетами.
У  пекло  йду!

Ковтаю  каяття,
Два  світа,  два  буття    -
Є  зовнішня  облуда,  є  іржа  всерЕдині.
Таке  життя...

У  тисняві  людській
Вирує  Світ  мирський
У  круговерті  справ  самотньо  і  незатишно
Душі  моїй.

В  роздвоєнім  житті
Йдуть  поряд  дві  путі,
Та  в  вирі  суєти  летить  моя  душа  крізь  час  
У  самоті...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812431
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.11.2018
автор: Людмила Григорівна