Людству потрібна віра в Бога. Але правдива віра в справедливого Бога.
Відроджуючи древні традиції, коли людина сама здійснювала вибір Бога, давала йому назву, призначала Йому коло можливостей, приходимо к такому поняттю як Розумний Атеїзм, який дасть можливість вибирати правдиву віру і справедливого Бога.
Тільки через Розумний Атеїзм людство зможе об’єднатися в Єдиній Вірі в Справедливого Бога.
Все, що відбувається зараз і відбувалося в світі людей протягом багатьох тисячоліть існування релігій – це прояв Богів несправедливих, вигаданих різними народностями, як зброя свого захисту і боротьби проти інших народів. Бог однієї народності і віри завжди був несправедливим до інших народностей з іншими вірами.
Особливо це стосується Богів трьох поширених релігій: іудаїзму, християнства ( згадаймо гоніння євреїв) та ісламу, який вже п’ятнадцять століть у стані війни то з християнством, то з іудаїзмом.
Найбільш вразливою ланкою в ланцюжку цих трьох споріднених релігій є крихке сполучення іудейського примітиву і християнської мрії – християнство (точніше, іудо-християнство) з його безліччю різновидів, які ще й досі сприймають Всесвіт як плоску землю на трьох китах та твердим куполом неба де сидить Бог поміж раєм і пеклом. Не набагато відрізняється сприймання Всесвіту і рештою земних релігій.
Технічний прогрес сучасного суспільства допоміг простій людині розкрити очі на сутність Всесвіту, який по ствердженню науковців «сам себе створив, і все що в ньому створив». А з цього можна зробити висновок, що Всесвіт наділений такими можливостями, які людство шукає у Богові. То ж настав час розкрити очі і на сутність всіх світових релігій.
Чи не розумніше було б для людства поступово відмовитись від них, як негативних і суперечливих, які побудовані на припущеннях, вигадках, на так званих «божих чудесах» з проявами фанатизму, граничному з шизофренією, і які приречені на зникнення як такі, що мають примітивного безпомічного Бога, створеного уявою неосвічених людей.
Релігії, які пропагують віру в примітивного Бога небезпечні, і роблять людство беззахисним. Так звані святі писанини (м’яко кажучи, вікові нашарування міфів) сучасних релігій не можуть співіснувати з точними науками, з розумним суспільством, яке своїм розвитком не може не протистояти невігластву (дійсному, чи прихованому) провідників церков, і буде шукати іншого розуміння Бога.
Звичайно ж, пошуки розуміння справедливого Бога з позитивною справедливою вірою відбуватимуться болісно і не за одне покоління розумних людей.
Та попри все, приміром, в Україні спостерігаються перші слабкі кроки у напряму змін у віруваннях і розумінні Бога, з’являється сумнів в необхідності іудо-християнської вірі з її божою трійцею.
Поспішне і відстале у часі нав’язування українцям православного іудо-християнства не стане на заваді. Більш того, це нав’язування вже зараз породжує в суспільстві спротив і несприйняття цієї віри більшістю освічених людей, які розуміють, що православне іудо-християнство потрібне тільки Росії, і завжди спрямоване тією ж Росією проти української державності і українського етносу.
Нажаль, і автокефальна помісна православна іудо-християнська церква не зможе захистити український народ, яка хоч і називається українською, не є такою з її так званими святими біблійними іудеями, і яка не спроможна канонізувати українських святих Тараса Шевченка, Лесю Українку, Івана Франка.
Надання Томасу і створення української автокефальної православної церкви – це звичайно позитивна подія для України, але подія політична.
Чи допоможе надання Томасу український тільки за назвою православній іудо-християнській церкві захистити віруючих України від впливу російської церкви, яка теж базується на іудо-християнській вірі? Великий сумнів, бо це хоч і є кроком на шляху від Росії, але кроком маленьким і в ту ж саму ідеологію іудо-християнства.
Агресивне іудо-християнське православ’я Росії завжди буде поруч, і враховуючи рабську ідеологію православного іудо-християнства і ту більшість людей з рабською психологією, які вірять в іудейські казки, буде мати суттєвий вплив на внутрішню політику в Україні.
Молячись одному Богу з ворогом, завжди програє слабший. Агресивна Росія – це надзвичайно негативна сторона всесвітнього православ’я, поширення якого на інші народи неможливе саме з цієї причини. З цієї ж причини з усіх іудо-християнських вір православ’я зникне першим. І велика вірогідність, що це почнеться з України.
Позбавитись впливу Росії можна тільки одним способом: стати сильнішим за Росію, а не релігійнішим в спільній вірі, яка примушує віруючих «…і коли вдарить тебе хто у праву щоку твою – підстав йому й другу», або радить підкорятись любій владі, «…бо всі влади від Бога».
Піклуючись про «всі влади» і кривдників, які тебе б’ють (наразі це Росія) провідники іудо-християнства стверджують, що їх Бог захищає народи України від ворога. Цинізм іудо-християн полягає ще й в тому, що саме їх Бог все своє земне життя був ортодоксальним іудеєм, і звичайно ж далекий від проблем українського народу.
Далекій Він і від проблем всього світового неєврейства, як такого, що ніколи не знав Він, бо за життя приходив лише до «овечок загинулих дому Ізраїлевого…», і думав лише про них.
Нажаль, таке егоїстичне ставлення до людей чужої віри, спираючись на свого Бога, проявляють всі сучасні релігії, кожна з яких не визнає іншу, більш того, кидає віруючих і невіруючих у полум’я кривавих війн, використовуючи віру як підґрунтя для виправдання своїх шкурних економічних інтересів.
Та на щастя, людство приречене жити однією спільною релігією в розумному співіснуванні, шлях до якої лежить тільки через Розумний Атеїзм. Зашморг, який накинули багаточисленні сучасні релігії на шию людства зітлів. І Слава Богу, Єдиному Справедливому Богу Правдивої віри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812430
Рубрика: Нарис
дата надходження 03.11.2018
автор: володимир мацуцький