Лесю, посади мені калину,
Щоби квітла завше навесні!
Колихала час, ніби дитину,
Так, як наша та, що біля тину,
Навівала тільки віщі сни!
Лесю, посади мені калину,
Щоби грона ягід розляглись!
Щоб добро творила без зупину,
І для кожної голодної пташини,
Як голодним хліб носила я колись!
Лесю, посади мені калину,
Щоб шуміла радісно вона,
Щоб розквітла наша Україна,
Наша воля, правдонька єдина,
Щоб усіх зігріла вже весна!
Лесю, посади мені калину,
Щоб забули люди про війну!
Як повстали всі проти руїни,
Як совєти вбили мого сина,
Заганяли нас усіх в тюрму!
Лесю, посади мені калину,
А сама за правдоньку борись,
Хай проходять в мирі ваші днини,
Все я людям віддала дитино,
Віддавать ти тоже не барись!
07.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812421
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2018
автор: Микола Серпень