Вчитель - то в світі найлегша робота,
Гадав собі вовк - лінива істота.
Базікають днями, постійно перерви,
Псуючи оцінками зошити й нерви.
В гімназії лісу вакансія є,
Піду попрацюю - це точно моє!
До козеняток потрапив у клас,
Семеро їх - першачковий фугас.
Второпав, робота не дуже проста,
Йому до стільця хтось приклеїв хвоста.
Ховалась малеча у шафу й під парту,
У сірого мало не сталось інфаркту.
Утік, бо умови були неприйнятні.
Середні та старші мабудь адекватні
Отримаю там відпочинку заряд,
Аж трапився клас із трьох поросят.
Праця за розкладом саме була,
Прилипла солома до вуха й чола.
Заноз не злічити будують хатину,
На лапу бідаці впустили цеглину.
Чкурнув миттю він від гучної орави,
Учительські щось не клеїлись справи.
Коли вже отримав за місяць зарплату,
Купив лише ягідок вовчих у хату.
Піду репетитором щоб підробити,
Там гроші встигай у кишені ловити!
Ось трапився учень - бичок із соломи,
У звивинах мозку відчувши судоми
Він так надривався, що навіть охрип.
А думка кружляла: Улип, так улип!...
Нелегке то діло - учительська праця.
Не гори букетів, не з кексами таця
То зошитів стоси, то ріки нарад,
Ще здатність знайти серед розуму клад.
У спогадах кожного буть в заголовку -
Тепер зрозуміло це нашому вовку!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812411
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 03.11.2018
автор: Ірин Ка