Танцює осінь танго з листопадом,
кружляє листя в вальсі чарівнім
і зорепадом сиплеться по саду,
де сумно трохи й радісно мені.
Радію зорям в неосяжнім небі
і різнобарв’ю теплих кольорів,
та сумно, що цей день минув без тебе,
хоч довго ще над обрієм зорів…
Час незупинно котиться до ночі
і серце від непевності щемить.
Твої глибокі і сумливі очі
мене не полишають ні на мить…
31.10.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2018
автор: Олександр Мачула