Сизий туман.

[youtube]https://youtu.be/uMbaOYOSWro[/youtube]


Густою  хмарою  стеляться  туман  поміж  гори,
Своїм  сизим  крилом  приховав  усе  навкруги,
Та  не  в  змозі    в  пам'яті  моїй  він    приховати,
Молодості  туманної    давнини  береги.

Ті    роки,  які  уже    давно  сивиною    вкриті,
Та,  час  від  часу,  серце  і  душу  мою  ятрять.
Ті  незабутні  роки,  що  так  щасливо  прожиті,
Які    не  можу  забути  і  їх  повернути  назад.  

В  згадці  моїй  залишились,    шкільні  друзі  тодішні,
Яких  по  життю  більше  ніколи  не  зустрічав.
Та  як  колись,-    щасливими  і  життєрадісними,
На  довгі  роки  я  їх,  назавжди,  закарбував.

І  перше  своє  таке  трепетне  юне  кохання,
Перший  невмілий  дотик,  ще  не  цілованих  губ.
Наша  тиха,  закохана  розмова,  аж  до  рання,
Під  кроною,  в  якій  заховав  нас  столітній  дуб.

І  гіркота    нашого  розставання      з  тобою,
Коли  несподівано  в  інший  краї  я    виїжджав.
Хоч  листи  писав  тобі  і  одержував  ще  довго,
Та  зустрітись  з  тобою  більше  змоги  не  мав.

Але  образ    той  юний,  як  біла  троянда  чистий,
І,  як  троянда  червона,-  такий  він  чарівний.
На  усе    життя  своє,  я  його  таким  запам'ятав.
І    він  наче    моїм  надійним  оберегом  став...

Сизою  хмарою  стелиться  туман  над  горами,
Своїм  сизим  крилом  приховав  усе  навкруги...






















адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812068
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2018
автор: dashavsky