Я твоя. Як безмовна молитва губ.
Як остання надія побачити Бога.
Сьомий том найсолодших примхливих згуб.
Я твоя заборонена насолода.
Я твій нерв. І я стиснула груди твої,
Гострим болем зв'язала твої зап'ястки.
Я твій ніж. І наточені леза мої.
Так жорстоко лаштують для тебе пастки.
Я твій відчай. Як гостра нестача води.
Захлинаючись болем, кусаєш губи.
Я як твій талісман. Відведу від біди.
Відведу, ну, а далі вже будь що буде.
Я твій сон. Ти лише не розплющуй очей.
Я твій сон наяву, ти лиш вірь у мене.
Головна між твоїх непотрібних речей.
Надкрихка і водночас міцна мов кремінь.
Я твій раб. Я корюся твоїм словам.
Я твій цукор. Тону у твоїй каві.
Я мов риба. Я заздрю твоїм ногам.
Я мисливець. Хоча й новачок в цій справі.
Ти мій ідол. Ти бог тим усім богам.
Ти туман. І я знову пірнаю в тебе.
Ти солодкий мов мед, і ти саме там.
Саме там. Саме той. І, навмисне для мене.
©Світлана Крисенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2018
автор: Дивна