Сірі тумани, ранні роси
Впали на землю і траву...
А моє літо стоголосе,-
Уже минуло, відпливло...
Давно зросло, в степах дозріло,-
Пшениці зрілої зерно,
А моє літо відспівало,
Та не забулося воно...
Моє веселе тепле літо,
Мені сміялось,як дитя...
Сльоза скотилася по цвіту,
Не буде літу вороття...
Хоч не здійснилися всі мрії,
(В житті моїм усе було)...
І я надіюся, що літо
Моє не даром відцвіло...
Я йду осінніми стежками,
Вже до зими лягає путь...
Моє життя...Навіть піснями,
Літа мого не повернуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811949
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.10.2018
автор: геометрія