[color="#0037ff"][i][b]"Запалюймо
сердець живу і благосну лучину,
що не веде до
руйнівного гніву
й забуття…." /Олекса Удайко /[/b][/i][/color]
[color="#5900ff"][i][b]
Буває - що емоції керують нами,
а розум спав, не думав ні про що,
І в результаті - хибна амальгама
Чи казна-що,а чи бісизна-що...
Анальфабетові,невігласні,туманні,
Неграмотні,далеко нам до зір...
Думаєм-генії,насправді-безталанні
І часто з правдою -двобій наперекір...
Приватні випадки говорять сам за себе.
Якщо ти світлоносець,то- світи!!!
Будуй,люби і множ Любов ту з неба...
Твори,сіяй,співай,учи,мудри,цвіти!!!!
І дорожи нагрітим кимось в серці місцем,
Любов усім -усім неси й роздай.
І не гнушайся все ж незаперечних істин!
Осанну за все це Всевишньому воздай!!!
30.10.2018р.[/b][/i][/color]
[color="#004dff"][i][b]/ на світлині авторка грає роль козака
на День міста,...приходилось і таке...:)) /
[/b][/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811921
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.10.2018
автор: Валентина Мала