А МИ ?
Хай зорі ховаються у Всесвіті вічнім
І стомлено йде по орбіті Земля.
Час на Землі - господар величний .
Не згубимось в часі ні ти, а ні я.
Подих і подив нас скрізь здоганяє,
Бентежить реальність, як прожитий день.
Нас марення часу в безодню ховає -
Насправді ж від нього сховатись ніде.
Сьогодні ми тут, на завтра вже інші
Довкіл прокладатимуть нові путі.
На зміну нам прийдуть чи кращі, чи гірші…
А МИ ? А МИ БУДЕМО В ІНШІМ ЖИТТІ…
******
Відлетіли журавлі
Змахнули в мить крильми,
Піднялися до хмар
І чорний ланцюжок по небу розтягнувсь.
Із висі чувся крик - Прощання журавлів.
І їжились вітри, ковтали їхній сум.
І тільки дуб старий, На небо,
повне хмар Дивився і зітхав,
Та заздрив журавлям…
*******
Переспіла осінь
Поспішають в далеку дорогу,
в сірих хмарах, ключі журавлинні.
Осінь кинула сукню святкову,
Скиглить вітер в зажуреній днині.
Хризантеми підкрасили чуби,
Проводжають захмарену осінь,
Жовте листя гуляє по клумбі,
На асфальті розсіялась просідь.
Заховалося стомлене літо
У примерзлому спаленім листі,
Мряка трусить, неначе, крізь сито,
Лиш калина-красуня в намисті…
Я стояла у осені-днині,
А душа моя болем щеміла.
Не повернуся в пройдешнє нині.
Моя осінь уже переспіла.
Діна Бондар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2018
автор: Діна Бондар