Тихо сонечко сідає,
Смеркає поволі,
Вітер крилонька складає,
Присів на тополі.
Хмарки білі в небі синім
Вже причепурились -
Сонце золотим промінням
З ними поділилось.
Покрасуються хоч трішки,
Бо вже скоро спати.
Молодик сріблясті ріжки
Виставив з-за хати,
Зірочки йому моргають,
В своє коло кличуть...
Ліси, поля засинають,
Бо прийшла вже нічка.
Земля дихає тихенько,
Туманцем зітхає.
Стомилася Земля-ненька,
Спить. Відпочиває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811853
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.10.2018
автор: Людмила Григорівна