Буває так, - не розібравшись,
Ми замовкаємо, - чому ?
Думки, думки і рій запИтань,
А запитання ж ті ,- кому ?
І головне вони не в голос
Бо все надумано,- дарма,
Як шкОда, що в цім бреннім світі
Порозуміння тай нема ...
Святих так мало на Землі
І Ідеальних не колони,
Всевишній людям мову дав,
Щоби щезали перепони,
Які самі собі сплели,
Як той павук клубок з думок...
Сказати треба просто слово
Й на зустріч йти за кроком крок.
28.10.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811661
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.10.2018
автор: Олекса Терен