Вологі тумани.
Холодні дощі.
В незвідане манить
Небес височінь.
Блищить у калюжах
Тоненький льодок.
Обсипала стужа
Все листя з гілок.
Короткі, сльотаві,
Безрадісні дні,
А ночі – удави,
Тягучі, страшні.
Як сонце засяє
І світ звеселить,
Нудьгу проганяє
Всього лиш на мить.
Сумна і журлива
Осіння пора,
Печальна, як діва
Самотня, стара.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811625
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.10.2018
автор: Leskiv