Хоч поважай, хоч зневажай панянку
Та з’явиться вона кінець кінцем.
Клубок життя змотався до останку,
Пульс - павутиною, очі – свинцем.
Зникають біль, неспокій і проблеми.
Одна секунда зрушила світи.
Загрубе тіло – враз предмет даремний,
Дух вічний вільним став. Лети
У вічність. Всі зустрінемось там скоро:
Години, дні, роки мигтять навгад.
Життя – це сплеск, який не мав повтору?
Життя – це всесвіт зменшений в мільярд?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811576
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.10.2018
автор: Пісаренчиха