Гомін забутого кохання

Ну  от  і  все  -  награлися  обоє,  
В  цю  дивну  гру,під  назвою  любов!  
Тепер  є  ти  і  він,а  я  не  твоя  доля,  
Геть  дико  стало-  тишина  кругом!  

Ти  думаєш,  що  опустив  я  руки?  
Й  ночами  думаю  про  тебе  одну  я?  
Ех  ні,"кохана",отримав  я  науку,  
Й  живу  тепер  уже  своїм  життям!  

Ти  думаєш  без  тебе  так  погано?  
Що  досі  ти  для  мене  ідеал?  
Ех  ні,  ти  помиляєшся,"кохана"!  
Дівочі  риси  інші  я  обрав!  

Ти  хочеш  знову,стежки  життя  схрестити,  
Й  мене  зустріти,  як  корабля  причал!  
Та  ні-такому,ніколи  вже  не  бути!  
Дорогу  іншу  для  себе  я  обрав!  

В  нас  була  мрія-ми  хотіли  бути  разом,  
І  нести  вічно,спільну  любов  в  своїх  серцях!  
Та  зупинилася  та  наша  гарна  пісня!  
Останній  крик  кохання  пролунав!  

І  на  прощання  так  хочеться  сказати:  
Живи  в  достатку,в  злагоді,  в  добрі!  
Й  не  намагайся  назад  час  повертати!  
Ми  вже  далеко,як  полюса  землі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2018
автор: Viktor Shandi