Коли хтось від страху вимикає вдома ліхтар
Свідомо закриваючи двері перед рішучістю
Боїться підкорювати небо, неначе Ікар
І зіткнутись із хмарами чи неминучістю…
Того, що справді має силу небес і волі людської
Віри у себе, можливість змінити гардероб у житті
Здібності руйнувати стереотипи, неначе вежі величної Трої
І як Христос нести це вперед, на собі, як на хресті…
Це кредо бути сильнішим за всіх і всюди казати правду у вічі
Принцип дієвий, без фанатизму і течій тих помилкових
Він стадні інстинкти духом своїм покалічив
І в венах від предків не випадково…
Часом усвідомлена, нацією вгодована, і незабута ніколи
Це боротьба, за своє, за рідне, за світле майбутнє
Цей народ ламав і нищив чужі всі престоли
Він був, є і буде незламним й могутнім…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811530
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.10.2018
автор: Tericonus