Цвіла петунія на клумбі, біля парку,
Неначе небо, що розквітло без стебла...
Очима синіми дивилася на хмарку,
Прощальним поглядом пташину провела....
І крапав дощ із неба в очі ці розкриті,
В морозний холод - вона вірила в тепло...
Здіймала рученьки, крижинками покриті,
Ховала під пелюстками стебло.
Я задивилась на петунію тендітну,
Звивались струмені дощу під чобітками...
Поринула думками в даль блакитну,
Мов в синє небо, що затягнуте хмарками...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811318
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2018
автор: Sukhovilova